Словарь української мови (1924)/побочкати
Зовнішній вигляд
◀ побочина | Словарь української мови П побочкати |
побояринувати ▶ |
|
Побочка́ти, ка́ю, єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила. Гол. III. 67.
◀ побочина | Словарь української мови Борис Грінченко П побочкати |
побояринувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побочкати
Борис Грінченко
1924
Побочка́ти, ка́ю, єш, гл. Поцѣловать. Єдно личко побочкала, а в другоє укусила. Гол. III. 67.