Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побратимець

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ побратим Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побратимець 		побратимко ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Побрати́мець, мця, м. = Побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/побратимець&oldid=512131