Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побриндзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побриндзати
Берлін: Українське слово, 1924

Побри́ндзати, дзаю, єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.