Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побурити
Берлін: Українське слово, 1924

Побу́рити, рю, риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.