Словарь української мови (1924)/побурити
| ◀ побужати | Словарь української мови П побурити |
побурлакувати ▶ |
|
Побу́рити, рю, риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
| ◀ побужати | Словарь української мови Борис Грінченко П побурити |
побурлакувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
побурити
Борис Грінченко
1924
Побу́рити, рю, риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.