Словарь української мови (1924)/побусурманитися
| ◀ побусурманити | Словарь української мови П побусурманитися |
побут ▶ |
|
Побусурма́нитися и побусурме́нитися, нюся, нишся, гл. Обасурманиться. АД. I. 209. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Дума. Вже я потурчилась, побусурменилась. ЗОЮР. I. 213. АД. I. 233. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви. ЗОЮР. I. 277.