Словарь української мови (1924)/побути
Зовнішній вигляд
◀ побут | Словарь української мови П побути |
побутніти ▶ |
|
Побу́ти, бу́ду, деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся. Рудч.