Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побігайчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побігайчик
Берлін: Українське слово, 1924

Побіга́йчик, ка, м. Быстро бѣгающій, — эпитетъ зайца. Зайчик-побігайчик. Рудч. Ск. II. 2.