Словарь української мови (1924)/побідаш

by Борис Грінченко

◀ побіда

Словарь української мови Борис Грінченко П побідаш

побіденний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Побіда́ш, ша́, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, що сіяв ячмінь, а жінка йому: „гречка!“ — згожуюся й я: нехай буде гречка. МВ. (КС. 1902. X. 156).