Словарь української мови (1924)/побідити

by Борис Грінченко

◀ побіденник

Словарь української мови Борис Грінченко П побідити

побідкатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Побіди́ти. См. Побіждати.

Побі́дити, джу, диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у.