Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/побіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
побіл
Берлін: Українське слово, 1924

Побі́л, лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.