Словарь української мови (1924)/побілілий
| ◀ побілитися | Словарь української мови П побілілий |
побіліти ▶ |
|
Побі́лі́лий, а, е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.
| ◀ побілитися | Словарь української мови Борис Грінченко П побілілий |
побіліти ▶ |
|
Словарь української мови — П
побілілий
Борис Грінченко
1924
Побі́лі́лий, а, е. 1) Побѣлѣвшій. 2) Поблѣднѣвшій.