Словарь української мови (1924)/поважати
| ◀ повагом | Словарь української мови П поважати |
поважатися ▶ |
|
Поважа́ти, жаю, єш, гл. Уважать, чтить. ЗОЮР. I. 31, 21, 35, 23. Ой поважай стару матір, хоч вона й не рідна. Чуб. V. 935. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1130. Ей шати мої, шати! пийте, гуляйте: не мене шанують, бо вас поважають. ЗОЮР. I. 208.