Словарь української мови (1924)/поважити
Зовнішній вигляд
◀ поваження | Словарь української мови П поважити |
поважитися ▶ |
|
Пова́жити, жу, жиш, гл. 1) Взвѣсить (многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.
◀ поваження | Словарь української мови Борис Грінченко П поважити |
поважитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поважити
Борис Грінченко
1924
Пова́жити, жу, жиш, гл. 1) Взвѣсить (многое). 2) Уважить. Поважив її Василь — оддав (їй хустку). Кв.