Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повалитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повалитися
Берлін: Українське слово, 1924

Повали́тися, лю́ся, лишся, гл. Повалиться, свалиться, упасть. Як брат пива да й напився, по конику повалився. Чуб. V. 433. У свого кума Хмельницького дорогого напитку напився, у його долі спать повалився. АД. II. 11. У ніженьки повалилась. Чуб. V. 910. А то я як черкну його ножем по горлу, то він так і поваливсь. ЗОЮР. I. 159.