Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повбуджати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повбуджати
Берлін: Українське слово, 1924

Повбуджа́ти, джа́ю, єш, гл. Разбудить (многихъ). Хто ж нас рано повбуджає, моя мила дівчино? Гол. I. 200.