Словарь української мови (1924)/повбігати
Зовнішній вигляд
◀ повбирати | Словарь української мови П повбігати |
повбірати ▶ |
|
Повбіга́ти, га́ємо, єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою. Рудч. Ск. I. 140.