Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повбігати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повбігати
Берлін: Українське слово, 1924

Повбіга́ти, га́ємо, єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою. Рудч. Ск. I. 140.