Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повдягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повдягати
Берлін: Українське слово, 1924

Повдяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).