Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повезти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повезти
Берлін: Українське слово, 1924

Пове́зти́, зу́, зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.