Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повечоріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повечоріти
Берлін: Українське слово, 1924

Повечорі́ти, рі́є, гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб. III. 169.