Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повибірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повибірати
Берлін: Українське слово, 1924

Повибіра́ти, ра́ю, єш, гл. Выбрать, вынять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш допікатися, то двічи вміратимеш. Грин. II. 25.