Словарь української мови (1924)/повивалювати

by Борис Грінченко

◀ повибурковувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повивалювати

повиварювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повива́лювати, люю, єш, гл. 1) Вывалить (во множ.). 2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали. Мнж. 19.