Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиводити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиводити
Берлін: Українське слово, 1924

Повиво́дити, джу, диш, гл. 1) Вывести (многихъ). 2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.