Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиволікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиволікати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиволіка́ти, каю, єш, гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай. Харьк. у.