Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повидавлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повидавлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повида́влювати, люю, єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).