Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повидну

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повидну
Берлін: Українське слово, 1924

Пови́дну, нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.