Словарь української мови (1924)/повидну
| ◀ повидноті | Словарь української мови П повидну |
повидовбувати ▶ |
|
Пови́дну, нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
| ◀ повидноті | Словарь української мови Борис Грінченко П повидну |
повидовбувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повидну
Борис Грінченко
1924
Пови́дну, нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.