Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повижинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повижинати
Берлін: Українське слово, 1924

Повижина́ти, на́ю, єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.