Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повикликати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикликати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиклика́ти, каю, єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. I. 236.