Словарь української мови (1924)/повикнути
Зовнішній вигляд
◀ повикльовувати | Словарь української мови П повикнути |
повиковирювати ▶ |
|
Пови́кнути, ну, неш, гл. Привыкнуть. Повикли ляхи нас дурити. КС. 1882. X. 26. Повикли вони вже так робити. Константиногр. у.