Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повикорінювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повикорінювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повикорі́нювати, нюю, єш, гл. = Повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює. Г. Барв. 226.