Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиманювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиманювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повима́нювати, нюю, єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють. Богодух. у.