Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повимочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повимочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повимо́чувати, чую, єш, гл. Вымочить (во множ.).