Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повимінювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повимінювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повимі́нювати, нюю, єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.