Словарь української мови (1924)/повимінювати
| ◀ повимерзати | Словарь української мови П повимінювати |
повимірати ▶ |
|
Повимі́нювати, нюю, єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.
| ◀ повимерзати | Словарь української мови Борис Грінченко П повимінювати |
повимірати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повимінювати
Борис Грінченко
1924
Повимі́нювати, нюю, єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.