Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повинний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повинний
Берлін: Українське слово, 1924

Пови́нний, а, е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати. Чуб. V. 1176.