Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повинорювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повинорювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повино́рювати, рюю, єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.