Словарь української мови (1924)/повинорювати

by Борис Грінченко

◀ повинно

Словарь української мови Борис Грінченко П повинорювати

повиносити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повино́рювати, рюю, єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.