Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиплітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиплітати
Берлін: Українське слово, 1924

Повипліта́ти, та́ю, єш, гл. Выплесть, сплесть, связать (во множествѣ).