Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиполювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ повиполіскувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиполювати 		повипорювати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Повипо́лювати, люю, єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/повиполювати&oldid=512994