Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повипрягати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повипрягати
Берлін: Українське слово, 1924

Повипряга́ти, га́ю, єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. I. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.