Словарь української мови (1924)/повипрягати
| ◀ повипручуватися | Словарь української мови П повипрягати |
повипрядати ▶ |
|
Повипряга́ти, га́ю, єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. I. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
| ◀ повипручуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П повипрягати |
повипрядати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повипрягати
Борис Грінченко
1924
Повипряга́ти, га́ю, єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. I. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.