Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиринати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиринати
Берлін: Українське слово, 1924

Повирина́ти, на́ємо, єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.