Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиряжати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиряжати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиряжа́ти, жа́ю, єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому. Харьк. г.