Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повискубати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повискубати
Берлін: Українське слово, 1924

Повискуба́ти, ба́ю, єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.