Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повисіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повисіти
Берлін: Українське слово, 1924

Пови́сіти, шу, сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.