Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повитирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повитирати
Берлін: Українське слово, 1924

Повитира́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и ви́терти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. I. 298.