Словарь української мови (1924)/повитолочувати

by Борис Грінченко

◀ повитісувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повитолочувати

повитоптувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повитоло́чувати, чую, єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.