Словарь української мови (1924)/повитягати

by Борис Грінченко

◀ повитуха

Словарь української мови Борис Грінченко П повитягати

повиучувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повитяга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. 2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365.