Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повичунювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повичунювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повичу́нювати, нюю, єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.