Словарь української мови (1924)/повичунювати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ повичка Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повичунювати 		повичухуватися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Повичу́нювати, нюю, єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/повичунювати&oldid=513102