Словарь української мови (1924)/повичунювати

by Борис Грінченко

◀ повичка

Словарь української мови Борис Грінченко П повичунювати

повичухуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повичу́нювати, нюю, єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.