Словарь української мови (1924)/повиїдати

by Борис Грінченко

◀ повизолочувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повиїдати

повиїжджати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повиїда́ти, даю, єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Константиногр. у.