Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повиїдати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повиїдати
Берлін: Українське слово, 1924

Повиїда́ти, даю, єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Константиногр. у.