Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повклякати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повклякати
Берлін: Українське слово, 1924

Повкляка́ти, ка́ємо, єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.