Словарь української мови (1924)/повклякати
Зовнішній вигляд
◀ повкладатися | Словарь української мови П повклякати |
повковник ▶ |
|
Повкляка́ти, ка́ємо, єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.