Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повколювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повколювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повко́лювати, люю, єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.