Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повкривати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повкривати
Берлін: Українське слово, 1924

Повкрива́ти, ва́ю, єш, гл. Укрыть, накрыть (многихъ, многое). Лягайте дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли. Богодух. у. Ворохи (на току) швидче повкривайте, бо дощ находе. Харьк. у.