Словарь української мови (1924)/повнісінький

by Борис Грінченко

◀ повніненький

Словарь української мови Борис Грінченко П повнісінький

повнісінько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повні́сінький, а, е. Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. I. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.